БлогФахівцям

Троценко І. Особливості роботи психолога з методом дзеркальної терапії у Міському центрі нейрореабілітації

Троценко Ірина Володимирівна

психолог Міського центру нейрореабілітації

Особливості роботи психолога з методом дзеркальної терапії у Міському центрі нейрореабілітації

Метод дзеркального зорового зворотного зв’язку був запропонований на початку 90-х рр. XX ст. професором Каліфорнійського університету В. Рамачандраном для лікування фантомних болів. Його дослідницькою групою через кілька років було описано використання методу дзеркальної терапії для рухової реабілітації хворих після інсульту. До теперішнього часу цей метод ефективно застосовується для рухової реабілітації хворих з геміпарезом після інсульту, при кінезофобії після хірургічних втручань на руці, для лікування больових синдромів, таких як фантомні болі, для зменшення одностороннього неглекта.

Основними задачами якого є:

  • Переконати «мозок» в тому, що функція паралізованої кінцівки підлягає відновленню;
  • З допомогою візуального обману голового мозку домогтись перепрограмування нейронних зв`язків в обхід пошкоджених ділянок мозку.

Загальні правила проведення процедури дзеркальної терапії:

  • ніщо не повинно візуально відволікати хворого в дзеркалі ( на руці не повинно бути браслетів, годинників і каблучок).
  • дзеркало має бути достатньо великим, щоб в ньому повністю відбивалася
  • здорова кінцівка, а уражена кінцівка була б повністю прихована
  • просити пацієнта рухати тільки здоровою кінцівкою;
  • просити пацієнта рухати обома кінцівками синхронно, наскільки можливо, і представляти рух хворої кінцівки в повному обсязі;
  • з допомогою інструктора пацієнт рухає хворою кінцівкою.

Заняття складається з двох частин: вправи на дрібну моторику, пальчикову гімнастику, вправи з невеликими предметами (м’ячами, предметами побуту – прищепками, різними конструкторами).

До базових рухових вправ методу дзеркальної терапії відносять: згинання, розгинання пальців; стиснення пальців в кулак; перебирання пальців; зміна положення кисті, ліктя, тощо

Задачі психолога в роботі з методом дзеркальної терапії

  • Допомога пацієнту в уявленні та відчутті відображення у дзеркалі своєї враженої кінцівки;
  • Корекція емоційного стану пацієнта;
  • Навчання зосередженості на відображенні ноги або руки у дзеркалі;
  • Тренування у виконанні повільності рухів;
  • Слідкування за часом заняття (10-15 хв.) та недопущення болісних відчуттів у кінцівці.
  • Якомога швидше підготувати пацієнта до самостійних занять.

Для кращого ефекту від проведення процедури, потрібно продовжити тривале використання дзеркальної терапії вдома – ускладнюючи вправи.